Полотно,олія,2025 р., 80х80 см
Глибокий синій нічний пейзаж, де стадо повільно рухається по спокійній воді. Пастух тихо керує рухом, ніби час розчиняється навколо них. Місяць підкреслює відблиски та крихку межу між небом і землею. Картина випромінює спокій, повільність та внутрішню тишу.
Вона символізує довіру до шляху, який не повністю видимий. Йдеться про спокій, народжений у спостереженні, а не у швидкості. Подорож у темряву, де світло – це напрямок, а не певність.
Ідея виникла зі спогаду про тихі степові вечори, де небо здавалося безкінечним. Я хотів зберегти той м’який перехід між днями — коли ще є світло, але вже не з цього світу. Це був момент, коли тиша стала сильнішою за слова.