“Сутінки дикого степу” 2025 р.
полотно,олія 100х65 см
«Сутінки дикого степу» фіксують тривожну мить, коли людина, звір і міф стають нерозрізненими тінями під небом, що темніє. У цьому епічному силуеті вовки біжать поруч із вершниками — не як здобич чи хижак, а як примарні брати, пов’язані вітром, інстинктом і долею.
Глядач занурюється в простори степу, відчуває вагу давньої тиші, пульс затаєних легенд і моторошну тишу перед невидимою бурею.

Тиша впала — мов останній подих,
Степ завмер, притисся до землі.
Із мороку виходять — тихо, вподих —
Вершники й вовки в чужій імлі.
Їхні постаті — як дим над полем,
Погляд — блиск у іклах і в очах.
Тінь і зграя злились спільним болем —
Світ іде за ними по слідах.